Родимки у дітей
- 24.05.2023
- 0 comments
- Author
- Рубрика: Свежие статьи
- 0
Родимки (інакше — пігментні або меланоцитарні невуси) – доброякісні скупчення на шкірі, які виробляють пігмент меланін — меланоцитів. Деякі види родимок з’являються на тілі дитини з моменту її народження, інші ж виникають поступово протягом її життя. Іноді вони практично не помітні, в інших випадках — займають велику площу тіла і є серйозним косметичним дефектом. Ризик розвитку раку шкіри у дітей гранично малий, проте в сумнівних випадках звернення до дерматолога заспокоїть батьків або допоможе своєчасно почати лікування. Звертайтеся в клініку «JMC» до фахівців вищої категорії. Деталі за посиланням: https://jmc.org.ua/.
Чому у дітей з’являються родимки?
Вроджені пігментні невуси виникають у дітей з генетичною схильністю до цієї патології. Точні причини поломки в генах незрозумілі, ймовірно, має значення вплив на організм плода тератогенних і токсичних речовин. Ризик розвитку таких утворень на шкірі більший у дітей, батьки яких також страждають на аналогічну хворобу.
Основною причиною появи набутих родимок у дітей є також генетична схильність до них. Провокуючі чинники — світла шкіра, надмірний вплив ультрафіолету або радіації, часта травматизація однієї й тієї ж ділянки шкіри, гормональні збої в організмі, інфекції.
Коли з’являються родимки у новонароджених?
Вроджені невуси з’являються у немовляти відразу ж після його народження. Причому їх ніяк не можна діагностувати внутрішньоутробно — ні УЗД, ні інші методи дослідження не допоможуть визначити колір шкіри плода або виявити темніші її ділянки.
Набуті родимки можуть виникнути на будь-якому етапі життя дитини, починаючи з періоду новонародженості. Їхня кількість буде поступово збільшуватися, досягне максимуму в 50-60 років, після чого почне впевнено скорочуватися.
У дитини на тілі багато родимок, у чому причина?
Найімовірніше, причина великої кількості меланоцитарних невусів у дитини криється в спадковості, яку вона отримала від своїх батьків. Зазвичай на тілі батьків таких дітей також є безліч найрізноманітніших родимок.
Види родимок у дітей
Залежно від періоду появи на тілі невуси бувають:
- вродженими (родимки виникають у новонароджених);
- набутими (з’являються вже після народження, у процесі життя дитини).
За розміром розрізняють родимки:
- дрібні (діаметром до 1.5 мм);
- середні (розміром 1.5-10 мм);
- великі (понад 10 мм у діаметрі);
- гігантські (займають велику площу шкіри, часто — цілу анатомічну область).
За глибиною скупчення меланоцитів виділяють епідермальні, внутрішньодермальні та прикордонні невуси.
За ризиком озлоякіснення розрізняють меланомобезпечні та меланомонебезпечні дитячі родимки.
Симптоми меланомобезпечних невусів
Найчастіше діагностуються такі родимки:
1. Вроджений меланоцитарний невус:
- дрібний (має вигляд коричневої плями або бляшки, яка трохи виступає над поверхнею шкіри, овальної або округлої форми, з чіткими або розмитими краями, зморшкуватою, горбистою або гладкою поверхнею, до 15 мм у діаметрі; може розташовуватися на будь-якій ділянці тіла);
- середній (овальна або округла бляшка однорідного або з дрібними темними вкрапленнями коричневого кольору, трохи піднята над поверхнею шкіри, зі зморшкуватою, складчастою, гладкою, вкритою поліпами поверхнею, розміром до 20 см; виникає на будь-якій частині тіла; збільшується пропорційно до росту дитини, підлягає видаленню до досягнення пацієнтом статевої зрілості);
- гігантський (має вигляд темної овальної або округлої форми бляшки, вкритої вузлами і темним грубим волоссям, діаметром понад 20 см, часто — з додатковими вогнищами гіперпігментації навколо основного утворення; вражати може будь-яку частину тіла, в 1-5% випадків трансформується у злоякісну меланому; операція часто скрутна у зв’язку з великим розміром родимки).
2. Набутий меланоцитарний невус:
- прикордонний (однорідного світло- або темно-коричневого кольору овальної або округлої форми пляма з чіткими межами, до 1 см у діаметрі, що вражає будь-які частини тіла дитини);
- складний (має вигляд однорідного темно-коричневого кольору вузла або папули розміром до 10 мм, з гладенькою або щетинистою поверхнею; як правило, рівномірно піднятий над поверхнею шкіри).
3. Інтрадермальний, або невус, що «відпочиває». Являє собою жовто-коричневе або коричневе утворення, яке підняте над шкірою, до 1 см у діаметрі, округлої форми. Локалізується переважно в ділянці обличчя і шиї дитини, рідше — на шкірі тулуба, де з плином часу може видозмінюватися завдяки ніжці, яка формується під ним. Лікування, як правило, не потребує, за винятком розташування в місцях, схильних до постійного травмування.
4. Невус блакитний. Буває вродженим або набутим. Має характерний блакитний або синій колір, зумовлений особливостями рефракції світла. Розрізняють 5 видів цього невуса, одні з яких локалізуються переважно на тильній поверхні стоп і кистей, інші — в ділянці попереку і сідниць. З’являється в дитинстві, по досягненню пацієнтом похилого віку може трансформуватися в злоякісну пухлину. У низці випадків підлягає висіченню і подальшому гістологічному дослідженню.
5. Ювенільний невус, або невус Шпіца. Являє собою одиничний вузол куполоподібної форми, діаметром до 10 мм. Колір варіюється від рівномірного червоно-рожевого, жовто- або темно-коричневого до поєднання цих відтінків в одному утворенні. У дитячому віці розташовується частіше на обличчі або в ділянці волосистої частини голови. З’являється раптово, швидко зростає, потім так само раптово зупиняється в рості. Після досягнення дитиною статевої зрілості ця родимка може трансформуватися в онкопатологію, що, однак, спостерігається вкрай рідко. Підлягає видаленню до початку пубертату, далі — динамічному спостереженню.
6. Невус Сеттона, або гало-невус. Має вигляд трохи опуклого червонувато-коричневого помірної щільності округлого вузлика до 4-5 мм у діаметрі, навколо якого визначається ділянка депігментованої шкіри. Частіше такі родимки множинні, локалізуються на спині. Поступово центральний елемент невуса стає все менш пігментованим і зовсім зникає, протягом наступних кількох років колір шкіри нормалізується. Лікування не потребує.
Ознаки меланомонебезпечних невусів
Зовні такі родимки не викликають підозри, проте їхній клітинний склад свідчить про високу ймовірність злоякісного переродження. Ці утворення вимагають обов’язкового видалення і спостереження пацієнта у дерматолога-онколога.
- Диспластичний невус. Являє собою коричневого, чорного, червоного кольору пляму, частина якої трохи піднята над шкірою. Має округлу або неправильну форму, розмиті межі. Розташовується частіше в ділянці спини або живота, сідниць, на руках або тильній стороні стоп, іноді — на обличчі. Виникаючи в дитячому віці, ризик трансформації в меланому мінімальний, тоді як у дорослих пацієнтів він становить майже 10%. Диспластичні невуси, які збільшуються в розмірі, змінюються зовні, підлягають висіченню, стабільні — вимагають динамічного спостереження у дерматолога-онколога.
- Невус Ріда. Має вигляд темно-коричневого або чорного плоского ущільненого утворення розміром до 15 мм з чіткою межею. Виникає частіше в ділянці нижніх кінцівок, раптово. Потребує висічення в межах 1 см здорової тканини навколо родимки.
Насправді видів безпечних і небезпечних родимок у дітей набагато більше, тут перелічено лише основні варіанти цих утворень. Головне, що слід розуміти батькам — онкопатологія в дитячій дерматології вкрай рідкісна, і який би лякаючий вигляд не мав невус, найімовірніше, він абсолютно безпечний. Переконатися в доброякісності процесу допоможе консультація лікаря-дерматолога й огляд шкіри за допомогою дерматоскопа.
Що робити з родимками у дитини?
При народженні дитини родимок дуже мало, але поступово вони з’являються все в нових і нових місцях, чим інколи лякають батьків. Їм, перш за все, не варто панікувати або лякати небезпечними припущеннями маленького пацієнта. У разі страхів і сумнівів, а також за наявності на тілі дитини понад 50 родимок, правильним вашим рішенням буде консультація дерматолога.
Фахівець вислухає скарги, огляне шкіру пацієнта неозброєним оком, а потім — при багаторазовому збільшенні через дерматоскоп. Це дасть змогу дерматологу оцінити структуру утворення, визначити його складові та зробити висновок про вид родимки і ступінь її потенційної злоякісності. У разі діагностики підозрілого невуса лікар порекомендує динамічне спостереження пацієнта або запропонує видалення утворення.
Чи треба лікувати родимки в дитини?
Це залежить від виду невуса і поведінки його на шкірі пацієнта. Якщо спочатку безпечний невус почав раптом стрімко рости, лущитися, кровоточити, став асиметричним, колір його набув неоднорідного відтінку, є великий ризик трансформації процесу в злоякісний — лікар найімовірніше запропонує його видалити. Висічення також потребують від самого початку меланомонебезпечні родимки, однак за малого віку пацієнта операція може бути відкладена, дитині порекомендують диспансерне спостереження з регулярними динамічними оглядами шкіри.
Видалити родимки можна різними способами, серед яких:
- висічення в межах здорових тканин скальпелем;
- кріодеструкція (заморожування рідким азотом);
- видалення електроножем;
- видалення лазером.
Останні три методи застосовуються в ситуаціях, коли точно зрозуміла доброякісна природа утворення.
Профілактика
Щоб знизити ймовірність появи родимок, слід обмежити час перебування на відкритому сонці, використовувати сонцезахисні креми. Також необхідно стежити за вже наявними на тілі невусами і в разі виявлення підозрілих змін звертатися на консультацію до дерматолога.
Комментарии закрыты.