Коли біль у суглобі перестає бути просто віком: як зрозуміти, що час звернутися до хірурга

Біль у коліні чи кульшовому суглобі більшість людей роками сприймають як неминучий наслідок віку. «Усі після п’ятдесяти так ходять», «це через погоду», «треба трохи потерпіти» — саме такі пояснення найчастіше можна почути від людей, які вже давно обмежують свої прогулянки, уникають сходів або відмовляються від звичних занять через біль. Проблема полягає в тому, що за цими, на перший погляд, звичайними симптомами нерідко ховається захворювання, яке поступово прогресує.

Сучасна ортопедія пропонує значно більше можливостей, ніж просто знеболювальні препарати або фізіотерапію. Якщо суглоб уже суттєво зруйнований і консервативне лікування більше не допомагає, лікар може рекомендувати ендопротезування колінного суглоба, яке дозволяє усунути біль і повернути людині можливість вільно рухатися.

Водночас не всі пацієнти потребують однакових операцій. Якщо основною проблемою стає тяжке ураження тазостегнового суглоба, оптимальним рішенням може бути ендопротезування кульшового суглоба. Головне — не чекати, поки біль стане настільки сильним, що почне повністю визначати якість життя.

Парадоксально, але сьогодні лікарі дедалі частіше стикаються не з пізнім встановленням діагнозу, а з пізнім зверненням пацієнтів. Людина вже знає про артроз або інше захворювання, але продовжує терпіти, сподіваючись, що ситуація не погіршиться. На практиці це нерідко призводить до ще більшого обмеження рухливості, деформації суглоба та втрати м’язової сили.

Постійний біль — це не нормальна частина старіння. Це сигнал, який потребує з’ясування причини та правильного лікування.

Чому суглоби починають боліти

Колінний і кульшовий суглоби щодня витримують величезне навантаження. Протягом життя вони здійснюють мільйони рухів, тому з віком природні зміни дійсно відбуваються. Однак далеко не кожен дискомфорт означає необхідність операції.

Найчастіше причиною хронічного болю стає остеоартроз — захворювання, при якому поступово руйнується суглобовий хрящ. Через це кістки починають контактувати між собою, виникає запалення, з’являється скутість, а кожен рух супроводжується болем.

Крім артрозу, причиною можуть бути наслідки переломів, ревматологічні захворювання, асептичний некроз головки стегнової кістки, вроджені деформації суглобів або інші патології.

Саме тому однаковий симптом — біль — може мати зовсім різне походження.

Які симптоми говорять, що чекати вже не варто

Багато людей звертаються до ортопеда лише тоді, коли біль стає практично нестерпним. Насправді існує низка ознак, які свідчать, що консультацію відкладати не варто.

Найбільшу увагу варто звернути, якщо:

  • біль турбує майже щодня або навіть у стані спокою;
  • стає важко підніматися сходами, довго ходити чи вставати зі стільця;
  • суглоб втрачає рухливість, а звичні рухи виконувати дедалі складніше;
  • з’являється кульгавість або доводиться користуватися тростиною;
  • знеболювальні препарати допомагають усе менше або діють лише короткий час.

Кожен із цих симптомів окремо ще не означає необхідність операції. Але якщо вони прогресують, варто пройти повноцінне обстеження.

Чому не можна орієнтуватися лише на рентген

Досить часто пацієнти говорять: «На знімку сказали, що артроз є, але ще можна потерпіти».

Насправді рішення про лікування ніколи не приймається лише за результатами рентгенографії.

Для лікаря значення має не тільки ступінь змін у суглобі, а й те, наскільки вони впливають на життя людини. Один пацієнт зі значними змінами може залишатися досить активним, тоді як інший уже при помірному ураженні практично не може пересуватися без болю.

Саме тому ортопед оцінює комплекс факторів: скарги, рухливість суглоба, результати обстежень, ефективність попереднього лікування та загальний стан здоров’я.

Коли ще можна обійтися без операції

Не кожен артроз автоматично означає необхідність ендопротезування.

На ранніх стадіях лікар може рекомендувати зміну способу життя, контроль маси тіла, лікувальну фізкультуру, медикаментозну терапію, внутрішньосуглобові ін’єкції або інші методи, які допомагають зменшити біль і сповільнити прогресування захворювання.

У багатьох випадках такого лікування достатньо, щоб тривалий час підтримувати хорошу рухливість суглоба.

Саме тому чим раніше людина звертається до спеціаліста, тим більше можливостей зберегти власний суглоб.

Коли лікар рекомендує ендопротезування

Операція стає актуальною тоді, коли всі інші можливості вже не забезпечують достатнього результату.

Найчастіше це відбувається тоді, коли біль стає постійним, суттєво обмежує повсякденну активність, людина вже не може нормально ходити, спати або виконувати звичні домашні справи.

Ендопротезування передбачає заміну пошкоджених поверхонь суглоба штучними компонентами, які відновлюють його функцію та усувають основне джерело болю.

Головною метою такої операції є не лише покращення рентгенологічної картини, а повернення людині можливості жити активним життям.

Чим відрізняється заміна колінного та кульшового суглобів

Хоча принцип операцій схожий, показання до них можуть суттєво відрізнятися.

При тяжкому артрозі коліна пацієнтів найчастіше турбує біль під час ходьби, спуску сходами, вставання зі стільця або після тривалого навантаження.

При ураженні кульшового суглоба біль нерідко локалізується не лише в паховій ділянці, а й віддає у стегно чи навіть коліно. Через це люди іноді тривалий час лікують «коліно», хоча справжня причина знаходиться значно вище.

Саме тому правильний діагноз має вирішальне значення перед вибором методу лікування.

Чому не варто чекати «ідеального моменту»

Деякі пацієнти відкладають операцію роками, вважаючи, що потрібно дочекатися повної нерухомості суглоба.

Насправді надто тривале очікування може ускладнювати лікування.

Через постійний біль людина починає менше рухатися, слабшають м’язи, змінюється хода, зростає навантаження на інші суглоби та хребет.

У результаті після операції відновлення може бути довшим, ніж якби лікування було проведене своєчасно.

Саме тому сучасний підхід передбачає вибір оптимального часу для втручання, а не максимально можливе його відкладання.

Що очікує пацієнта після операції

Ще кілька десятиліть тому ендопротезування асоціювалося з дуже тривалим відновленням.

Сьогодні ситуація значно змінилася.

Сучасні протоколи реабілітації передбачають ранню активізацію пацієнтів. Уже в перші дні після операції більшість із них починають вставати, виконувати спеціальні вправи та поступово повертатися до ходьби під контролем спеціалістів.

Подальше відновлення залежить від виду операції, загального стану здоров’я, віку та дисциплінованості самого пацієнта, однак у більшості випадків головною винагородою стає поступове зникнення хронічного болю, який роками обмежував життя.

Біль у суглобі не варто сприймати як неминучий супутник віку. Якщо він стає постійним, заважає рухатися або позбавляє можливості жити звичним життям, важливо не шукати черговий спосіб його тимчасово приглушити, а звернутися до ортопеда-травматолога. Сучасна медицина має широкий спектр методів лікування — від консервативної терапії до ендопротезування. І чим раніше визначена причина болю, тим більше шансів обрати саме той варіант, який дозволить зберегти рухливість і повернути комфорт у повсякденне життя.

Читайте также

Автор:

Читайте также


Комментарии закрыты.

Магазин