Радянська література. Видатні особистості    

Людині завжди було властиве прагнення вийти за межі знайомого йому миру і пізнати щось нове. Люди завжди фантазували про те, що знаходиться глибоко під водою, в космосі, на іншій планеті. Особливо ухитрялися на цю тему письменники 19 століття - пригадаємо Жюля Вірна і Герберта Уеллса. У романі «Двадцять тисяч льє під водою» герої подорожують під водою на глибині декілька кілометрів в океані. Жюль Верн описує фауну і флору морських глибин, боротьбу людей за виживання під водою.

Герберт Уеллс в романі «Війна світів» розповідає про прибульців з Марса, які з'явилися з червоної планети, щоб завоювати Землю. Це якісь безформні чудовиська, звиклі до сухої марсіанської атмосфери.

У 20 столітті наукова фантастика остаточно освоїла космічні простори. І особливо постаралася фантастика радянська. Пригадаємо хоч би Кіра Буличева і його повість «Сто років тому вперед». Там дівчинка Аліса вільно переміщається по різних галактиках і літає з одного краю Всесвіту в іншій. При цьому на різних планетах їй попадаються всякі чудасії: корови, що літають, істоти з шістьма руками, і так далі. При цьому всі настроєно до землян дуже доброзичливо. Ніяких кровожерних монстрів, які кидаються на людей і поїдають їх миттю, там не немає. Ну, радянська фантастика все-таки була людяніша, ніж західна.

Один з видатних радянських фантастів - Іван Ефремов. Його книги «Туманність Андромеди», «Година бика» колись були дуже популярні. У книгах Ефремова йдеться про комуністичне суспільство, яке давно вирішило всі свої проблеми і тепер прагне вгору, до зірок. Земля вже давно увійшла до складу союзу дружніх планет під назвою Велике Кільце, мешканці Землі вже давно по силі рівні богам, але щось не дає їм спокійно жити. Що саме? Виявляється, десь там, за мільйони світлових років від Землі, є планета Торманс, на якій люди, дуже схожі на землян, мучаться від стихійного капіталізму. З них знущаються їх правителі. І ось декілька землян відправляються на цю планету з метою допомогти її жителям.

Схожа ідея присутня в творчості братів Стругацких. Відома і популярна їх повість «Важко бути богом». Там представники вільної і високорозвинутої Землі теж відправляються на планету, на якій панують вдачі Середньовіччя. І намагаються перевиховати тамтешніх мешканців. Що з цього виходить? Ціною величезних жертв їм вдається збудити самосвідомість жителів планети.

Тобто, можна зробити висновки, що радянська фантастика - це фантастика життєстверджуюча, така, що проповідує оптимізм. Герой радянської фантастики дивиться в майбутнє з надією.