Шлюбний контракт

   Укладення шлюбних договорів, як і багато що інше, прийшло до нас із заходу. Багатьом широкій душею слов'янській натурі це не подобається, але укладення такого контракту - справа добровільна. Оскільки брак - це часто своєрідна операція, за допомогою якої хтось поправляє своє матеріальне положення, а хтось отримує необхідні моральні переваги, її можна врегулювати правилами. До речі, в Європі і Америці в цьому давно вже не бачать нічого негожого. Навіть якщо у майбутнього подружжя нічого не немає, передбачається, що вони десь житимуть (наприклад, в купленій в кредит квартирі, у батьків і т.п.), якось заробляти, і дивишся, роки через 10 при розлученні розгориться неабияка сварка, як тепер все сумісно нажите розділити.

Щоб врегулювати всі ці аспекти, і існує шлюбний договір. Сімейний кодекс України, що діє з січня 2004 р., дозволяє укладати такий договір у будь-який час: перед вступом до браку, у момент реєстрації браку і після його реєстрації. Що укладається до вступу до браку шлюбний договір буде дійсний тільки в тому випадку, якщо особи, що підписали його, дійсно стануть подружжям. Договір полягає у письмовій формі і підлягає нотаріальному завіренню.

У разі відсутності шлюбного договору при розлученні все майно подружжя ділиться порівну. Тому, підписуючи такий договір, молодожони можуть наперед визначити те майно, яке при розлученні перейде у власність кожного з них. Там же указується сума (у абсолютному або процентному виразі), яку чоловік витрачатиме на зміст колишньої дружини і неповнолітніх дітей. Необхідно врегулювати порядок позики грошових коштів і інших активів і передбачити порядок повного погашення загальних боргів у разі розлучення, наприклад, іпотечних.

Варіантів розділу майна, що прописуються в шлюбних договорах, може бути велика кількість, і всі вони мають право на існування. Радикальний варіант - коли один з подружжя забирає все майно, що належить йому, а другою залишається ні з чим, як і був до вступу до браку, або толерантний: розділ 50/50. Умови договору можуть бути змінені протягом браку - такі зміни оформляються у вигляді нотаріальної завіреної додаткової угоди. На вимогу одного з подружжя, шлюбний договір, може бути розірваний і рішенням суду, якщо для цього є істотні підстави. Єдине, що забороняється обумовлювати в шлюбному договорі, це розділ і виховання дітей. Такий договір покликаний врегулювати тільки майнові відносини в сімействі.